Багато захворювань навіть на пізніх стадіях можуть протікати безсимптомно — вчасно їх розпізнати допоможуть профілактичні огляди

Завдяки прогресу в медицині протягом останніх 30 років смертність від критичних захворювань значно знизилася.

Так, на четвертій (останній і найважчій) стадії вдається вилікувати 15% пацієнтів, на третій — 55%, на другій — 75%, а на першій — цілих 93%. Такі високі показники, переважно, результат ранньої діагностики і превентивної медицини. І прогнози експертів на майбутнє досить оптимістичні, що не може не тішити.

За статистикою МОЗ, онкозахворюваність у жінок в Україні майже на 10% вища, ніж у чоловіків. Найпоширеніший вид — рак молочної залози (виявлено у 14 260 українок за 2019 рік). На другому місці — рак тіла і шийки матки (у 10 758 українок). Далі за статистикою слідують новоутворення на шкірі, на ободовій кишці, у шлунку і в дихальних органах.

Рання діагностика — запорука успішного лікування

Пік припадає на вік 60–70 років: близько 66% з тих, кому за останній рік поставили діагноз «рак» — жінки пенсійного віку. Але якщо подивитися не тільки не статистичні дані, а й на загальні цифри, онкозахворюваність має істотні масштаби люди різного віку.

Через канцерофобію  (страху виявлення ракових захворювань) більшість громадян не проходить навіть частини всіх необхідних регулярних діагностик і перевірок, а тому — рак, який спочатку не проявляє симптомів, може залишитися непоміченим. Особливо це актуально для захворювань дихальних шляхів, ендокринної та серцево-судинної системи, оскільки навіть на пізніх стадіях вони можуть протікати безсимптомно.

У боротьбі з цими критичними захворюваннями важливу роль відіграє рання діагностика. Ми зібрали для вас детальний і послідовний список чек-апів, який слід зберегти в нотатках кожній жінці.

З перших років життя:

— Щорічно: загальний аналіз крові, дослідження рівня глюкози в крові, відвідування вузьких спеціалістів (невролог, хірург, ендокринолог, психіатр тощо).

З 15 років (якщо раніше не було виявлено порушень у в дихальній системі):

— Флюорографія — 1 раз на рік.

З 16 років (приблизний початок статевої активності):

— Раз на 3–5 років потрібно проходити тест на вірус папіломи людини (ВПЛ). Доведено, що ризик зараження вищий у сексуально активних жінок.

З 20 років:

-— УЗД щитовидної залози — двічі на рік.

— Клінічне обстеження молочних залоз + УЗД, флюорографія грудної клітини, гастроскопія, УЗД органів малого таза, аналіз глікозильованого гемоглобіну — 1 раз на рік.

— УЗД судин нижніх кінцівок — 1 раз на 2 роки.

— Цитологічна діагностика (ПАП-тест), ЕКГ з розшифруваням — 1 раз на 3 роки.

— УЗД серця, тест на біговій доріжці — 1 раз на 5 років.

З 30 років:

— Відвідування проктолога — 1 раз на рік.

— Клінічний огляд дерматовенеролога.

— УЗД сонної артерії, МР-ангіограма — 1 раз на 3–5 років.

— УЗД серця — 1 раз на рік.

— ЕКГ з розшифруванням + тест на біговій доріжці — 1 раз на 2 роки.

— Аналіз на рівень загального холестерину в крові — 1 раз на рік.

З 40 років:

— Аналіз крові на ПСА-тест — 1 раз на рік.

— Мамографія — 1 раз на 2 роки.

— Цитологічна діагностика (ПАП-тест) — 1 раз на 5 років.

З 50 років:

— Сканування щільності кісток (жінки повинні пройти перший подібний аналіз із початком менопаузи).

— Імунохімічне дослідження калу на приховану кров (FIT, FOBT) — 1 раз на рік.

— Тест на біговій доріжці 1 раз на 2 роки (до 55 років).

— ЕКГ з розшифруванням — 1 раз на 2 роки (до 55 років).

— Колоноскопія — 1 раз на 5 років.

— Ліпідний профіль крові — 1 раз на рік (раніше — 1 раз на 2 роки).

З 60 років:

— Перевірка на аневризму черевної порожнини (особливо актуально для активних курців).

Після 60 років краще дотримуватися призначень сімейного лікаря — він порекомендує, які обстеження робити надалі, а в яких немає частої потреби. У разі виникнення критичного захворювання, регулярні чек-апи допоможуть вчасно його виявити. А рання діагностика — запорука успішного лікування.